Сечокам’яна хвороба: 10 кроків до одужання!

Уролітіаз (сечокам'яна хвороба) — одне з провідних захворювань у сучасній урології, пов'язане з порушенням в організмі процесів обміну речовин, яке сприяє утворенню каменів у нирках і сечових шляхах. Останнім часом випадки захворювання на сечокам'яну хворобу почастішали. Багато в чому це пов'язано з малорухливим способом життя, несприятливою екологічною ситуацією, вживанням неякісної штучної їжі. Сечокам'яна хвороба — поліетіологічне захворювання, характерною рисою якого є наявність в нирках та / або сечовивідних шляхах одного або декількох каменів.

При сечокам'яній хворобі камені утворюються в баліях нирок, чашечках, сечовому міхурі та сечівнику, сечоводах. Частіше камені виникають в одній нирці, але іноді можуть проявиться і двостороння патологія. Також і кількість каменів у одного пацієнта може бути різною: від одного до кількох в кожній з нирок. Величина каменів може варіюватися від дрібних, розміром близько 1мм, до величезних — більше 10см в діаметрі. Деякі камені можуть не збільшуватися в розмірі досить тривалий час, інші за півроку можуть досягти таких розмірів, що своїм обсягом заповнюють всю чашково-мискову систему нирок. Третина хворих страждає від рецидивуючої форми хвороби, коли каміння виникає повторно. На сьогоднішній день причини утворення каменів в сечовивідній системі людини до кінця не вивчені.

Вважають, що до виникнення сечокам'яної хвороби призводить ряд зовнішніх і внутрішніх факторів.

До зовнішніх відносять:

  • особливості харчування, нестача в їжі вітаміну А і вітамінів групи В, хімічний склад і властивості питної води;
  • застосування ліків (надмірне вживання аскорбінової кислоти — вітаміну С, сульфаніламідів);
  • малорухливий спосіб життя;
  • шкідливі умови праці;

Внутрішні чинники з боку сечовивідної системи:

  • аномалії розвитку нирок і сечових шляхів (єдина нирка, звуження сечових шляхів різного генезу, аномалії, що призводять до порушення відтоку сечі, підковоподібна нирка);
  • інфекції сечостатевої системи;

Внутрішні чинники з боку всього організму:

  • стан дефіциту — якогось з ферментів, що призводить до порушення нормального обміну речовин;
  • тривалий стан гіподинамії, наприклад, при переломах;
  • захворювання шлунково-кишкового тракту;

За структурою камені поділяють на:

  • цистинові камені — мають гладку фактуру і серед всіх видів каменів найтвердіші;
  • оксалатні камені — мають чорно-бурий колір, за структурою щільні, з шорсткою поверхнею, на якій можуть бути присутніми шипи, головним складовим компонентом яких є солі щавлевої кислоти;
  • сечокислі (уратні) камені — складаються з солей сечової кислоти, мають жовто-коричневий колір, щільну структуру і гладку поверхню;
  • фосфатні камені — сіро-білого кольору, м'які і досить легко дробляться;
  • змішані камені — ядро каменів (внутрішня частина) утворене з одного виду солей, а його оболонка з інших;

На початку розвитку сечокам'яної хвороби, коли вже існує один або кілька каменів, симптоми захворювання можуть не проявлятися. Але найчастіше сечокам'яна хвороба починається з нападу ниркової кольки.

Ниркова колька — це напад сильного болю в поперековому відділі. Локалізація болю залежить від місця утворення каменів: якщо камені знаходяться в нижньому відділі сечоводу, то біль може проявлятися в нижній частині живота і віддавати в пах. З'являється раптовий біль на фоні повного здоров'я в будь-який час доби. Навіть зміна положення тіла істотно не впливає на силу больових відчуттів. Зазвичай пацієнти стурбовані і знаходяться в русі, підшукуючи більш зручне положення тіла з найменшим проявом болю. Час від часу, можлива поява нудоти і блювання, часто буває прискорене сечовипускання невеликих порцій сечі.

Причиною ниркової кольки є закупорка сечоводу каменем, в результаті якого різко підвищується тиск в нирковій балії, що призводить до її розтягування. Стінки балії мають велику кількість больових рецепторів, у зв'язку з цим біль зазвичай сильний і різкий. Якщо розмір каменя не більше 0,5-0,6 см, то він найчастіше самостійно виходить з сечею. У випадках, коли великий розмір каменю або звужені сечовивідні шляхи стають причиною того, що власними силами камінь не може вийти з сечових проходів і продовжує порушувати процес відтоку сечі, підвищуючи тиск в нирковій балії, потрібна лікарська і медикаментозна допомога, так як така ситуація може призвести до порушення, покладених на нирку, функцій або її загибелі.

Діагностика сечокам'яної хвороби проводиться за допомогою ряду лабораторних досліджень. В аналізі сечі знаходять невелику кількість еритроцитів (мікрогематурія), велику кількість солей, іноді лейкоцити. Для того, щоб визначити місце знаходження каменю, проводять ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура, яке дає можливість побачити камінь на будь-якій ділянці нирок, сечового міхура і нижньої третини сечоводу (верхній і середній відділ недоступний для УЗД). При проведенні обстеження методом рентгенографії, можливе виявлення тіні каменю в проекції сечових шляхів. Є камені, які не відображаються на рентгенівському знімку: уратні, цистинові, ксантинові. Для підтвердження діагнозу проводять екскреторну урографію — обстеження, при якому використовують контрастні речовини для точного визначення місця закупорювання сечовивідних шляхів. Також можливе проведення магніторезонансної та комп'ютерної томографії.

Лікування сечокам'яної хвороби.

Медикаментозне лікування уролітіазу направлено на відходження уламків конкрементів нирок і верхніх сечовивідних шляхів. При цьому призначають питний режим (мінеральні води), фізіотерапевтичне та санаторно-курортне лікування, спазмолітики, анальгетики і прийом різних лікарських препаратів. На цьому етапі важливу роль відіграють рослинні лікарські засоби.

На сьогоднішній день в лікуванні і профілактиці сечокам'яної хвороби добре зарекомендував себе комплексний рослинний препарат Урохолум®, який має оригінальний запатентований склад з 10 компонентів рослинного походження:

  1. Листя ортосифону (ниркового чаю).
  2. Квіти бузини чорної.
  3. Березові бруньки.
  4. Трава звіробою.
  5. Плоди моркви дикої.
  6. Кукурудзяні рильця.
  7. Листя м'яти перцевої.
  8. Трава хвоща польового.
  9. Трава споришу (горця пташиного).
  10. Шишки хмелю.

Кожен компонент Урохолуму® володіє певними цілющими якостями. Але для оптимізації ефекту доцільно їх комплексне застосування.

10 кроків до успішного одужання:

  1. для початку необхідно роздрібнити в нирках, жовчному і сечовому міхурах пісок і камені. Для цього з незапам'ятних часів народні цілителі використовували дику моркву, горець пташиний, кукурудзяні рильця;
  2. важливим у лікуванні є підвищення згортання крові, зменшення кровоточивості, яка супроводжує процес проходження піску та каміння. Для досягнення цієї мети здавна застосовують польовий хвощ, горець пташиний, кукурудзяні рильця;
  3. для того, щоб зменшити біль і поліпшити процес відходження роздроблених каменів використовували трави, що володіють спазмолітичним ефектом: звіробій, дику моркву, м'яту;
  4. виведення роздроблених конкрементів з організму можливе за допомогою сечогінних засобів. Такі властивості притаманні хвощу польовому, березовим брунькам, ортосифону;
  5. ортосифон і морква дика, які входять до складу Урохолуму®, допомагають виведенню з організму сечової кислоти, сечовини і хлоридів, що дає можливість застосовувати їх в комплексному лікуванні сечокислого діатезу;
  6. при хворобах нирок досить часто з'являються набряки тканин і підвищений артеріальний тиск, для нормалізації яких успішно використовують ортосифон, березові бруньки, хвощ польовий;
  7. бузина чорна має якості, що допомагають знизити рівень загальної інтоксикації організму і поліпшити загальне самопочуття пацієнта;
  8. запальні процеси в сечовивідних шляхах дозволяють усунути такі компоненти Урохолуму®, як звіробій, горець пташиний, морква дика;
  9. шишки хмелю, м'ята перцева і звіробій мають знеболюючий і заспокійливий ефекти;
  10. всі компоненти Урохолуму ® скомбіновані таким чином, що вживаючи їх в комплексі, вони взаємодоповнюють один одного для досягнення максимального ефекту не тільки в лікуванні, а і в профілактиці рецидивів сечокам'яної хвороби;

Урохолум ® показаний в таких випадках:

  • на початкових етапах сечокам'яної хвороби, з метою попередження прогресування захворювання і хірургічного втручання;
  • для спільного застосування при літотріпсії та оперативному методі дроблення каменів, для якнайшвидшого виведення осколків каменів з організму;
  • у випадках, коли оперативне втручання протипоказане, а також з метою профілактики рецидивів каменеутворення;
  • для комплексної терапії гострих і підгострих холециститів, пієлонефритів, сольових діатезів, дискінезії жовчовивідних шляхів;

Позитивна дія препарату Урохолум клінічно доведена у пацієнтів з сечокам'яною хворобою та запальними процесами в сечовивідних шляхах. Підтверджено, що виражена протизапальна, спазмолітична, регенеративна і літолітична дії фітопрепарату Урохолум, позитивно впливають на організм пацієнтів, які страждають на сечокам'яну хворобу у поєднанні з хронічним калькульозним пієлонефритом. А ,завдяки рослинному походженню компонентів препарату, можливе його тривале застосування.

Повернутися назад